Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 23/800-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 рокуу справі№ 23/800-б господарського суду м. Києваза заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. КиєвадоВідкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 2"провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Беседін В.І., дов. № 010-01/552 від 28.01.2014 року; від Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 2" - Кишковський О.В., дов. б/н від 12.02.2014 року; від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - Овчарук О.О., дов. № 38/10 від 30.12.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" - Менюк С.А., дов. б/н від 25.11.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2003 року за заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва порушено провадження у справі № 23/800-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 2" (далі - ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2") в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б (суддя - Хоменко М.Г.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2", провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддя - Разіна Т.І., суддя - Шипко В.В.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") задоволено. Ухвалу господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б скасовано. Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи постановлено відмінити державну реєстрацію припинення ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2", проведену відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б. Матеріали справи № 23/800-б повернуто до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить (з урахуванням уточнень до касаційної скарги) скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б.

Також до Вищого господарського суду України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б скасувати, ухвалу господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б - залишити без змін.

В обґрунтування доводів касаційних скарг скаржники посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2003 року ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 23/800-б про банкрутство ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2".

За результатами попереднього судового засідання у справі № 23/800-б 24.03.2004 року господарським судом м. Києва визнано конкурсними кредиторами:

- ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 1 231 968,76 грн.;

- ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" на суму 26 254 грн.;

- ВАТ "Акціонерну компанію "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту на суму 15 414,86 грн.;

- ТОВ "АТЕМ" на суму 3 261 162,96 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 08.02.2005 року у справі № 23/800-б боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого В'язовченка А.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2", провадження у справі припинено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що майнових активів банкрута, достатніх для задоволення вимог кредитора, не виявлено, погашення вимог кредитора не відбулося, боржника визнано банкрутом, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс представлені суду, виконані усі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції в постанові від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б не погодився з такими висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про необхідність скасування вказаної ухвали.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що затверджуючи звіт ліквідатора боржника та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав на те, що зовсім не розглядалися вимоги ТОВ "АТЕМ" до банкрута, які виникли в процедурі розпорядження майном на суму 1 778 708,63 грн.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що під час здійснення ліквідаційної процедури, зокрема продажу цілісного майнового комплексу банкрута, було зроблено зарахування зустрічних вимог, до суми яких ввійшли не розглянуті судом вимоги ТОВ "АТЕМ" на суму 1 778 708,63 грн., що призвело до порушення прав кредиторів та боржника.

Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що у звіті ліквідатора відсутні посилання на деяких кредиторів, вимоги яких було визнано судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було встановлено також ряд порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема, в ухвалі господарського суду м. Києва від 26.10.2011 року розглядалася скарга на дії ліквідатора, яка надійшла від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 19.03.2007 року.

26.10.2011 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просив припинити провадження у справі в частині розгляду вказаної скарги.

У протоколі судового засідання від 26.10.2011 року зазначено, що судом першої інстанції припинено провадження в частині розгляду скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 19.03.2007 року.

Проте, в мотивувальній та резолютивній частині ухвали від 26.10.2011 року господарський суд м. Києва залишив без подальшого розгляду скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 19.03.2007 року на дії ліквідатора, на підставі заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 26.10.2011 року.

Суд апеляційної інстанції вказав на розбіжність висновків суду першої інстанції в протоколі судового засідання та ухвалі господарського суду м. Києва від 26.10.2011 року.

Таким чином, встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування ухвали господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року у справі № 23/800-б, якою затверджено звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2" та припинено провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 23/800-б залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.